У статті досліджується теоретико-правовий сенс поняття строку повноважень суддів конституційної юрисдикції, а також його вплив на інституційну незалежність судової влади. Акцентується увага на тому, що строк повноважень є не лише формальною часовою межею, а й елементом гарантування незалежності суддів і недопущення політичного тиску.

На основі доповідей Венеційської комісії обґрунтовується перевага фіксованих, невідновлювальних строків повноважень над довічними або поновлювальними мандатами.

У порівняльно-правовому аспекті проаналізовано досвід Франції, Німеччини, Польщі та України. Французька модель із одноразовим мандатом у 9 років та системою ротації кожні три роки забезпечує поступову зміну складу Конституційної ради та запобігає домінуванню однієї політичної сили. Німецька модель передбачає 12-річний строк для суддів Федерального конституційного суду без можливості переобрання та з обранням парламентом на основі міжпартійного консенсусу. У Польщі строк повноважень суддів Конституційного трибуналу також становить 9 років без права на повторне призначення, однак централізована процедура призначення лише через Сейм викликає ризики політизації, що набуло відображення в конституційній кризі 2015 р.

У контексті України розглядається 9-річний строк повноважень суддів Конституційного Суду України, передбачений Конституцією та спеціальним Законом, а також особливість системи призначення трьома суб’єктами – Президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів, що може розглядатися як потенційна гарантія збалансованості. Водночас відсутність системної ротації та тривалі процедури добору суддів можуть впливати на легітимність і ефективність органу конституційної юрисдикції.

Зроблено висновок, що обмежений, одноразовий строк повноважень із забороною переобрання є пріоритетним для забезпечення незалежності конституційних суддів, за умови належної та збалансованої процедури призначення.

Bibliography

Authored books

1. Kommers D P, Miller R A, The Constitutional Jurisprudence of the Federal Republic of Germany (Third edition, Revised and Expanded, Duke UP 2012). Edited books

2. Magnon X, ‘La protection des juges constitutionnels’, in La protection des pouvoirs constitués. Chefs de l’Etat, Ministres, Parlementaires, Juges (Philippe SEGUR direction, Bruylant 2007) 167–189.

Journal articles

3. Colliard J-C, ‘Un nouveau Conseil Constitutionnel?’ [2011] 137(2) Pouvoir 162.

4. Espinosa R, ‘L’indépendance du Conseil constitutionnel français en question’ [2015] 4(4) Les Cahiers de la Justice 556.

5. Favoreu L, ‘La légitimité du juge constitutionnel’ [1994] 46-2 Revue internationale de droit comparé 573. Websites

6. Bada E, ‘Comment garantir l’independance du juge constitutionnel’ (Excellence Academie, 18 mars 2019) (accessed 13.04.2025).

7. Gardien P, ‘Le Conseil Constitutionnel ne s’occupe pas de politique’ (Le Village de la justice, 13 avril 2023) (accessed 13.04.2025).