Стаття присвячена аналізу концепції природного права, представленої в роботі Г. Л. А. Харта «Поняття права», та тим наслідкам, які випливають ізнеї, для визначення співвідношення права та моралі. Обґрунтовується доцільністьмислити «мінімальний зміст природного права» Г. Л. А. Харта не як спільне джереломоралі та права, а як специфічну правову мораль, яка окреслює нормативнийгоризонт, що лежить в основі правової нормативності. Доводиться, що наслідкиконцепції природного права, представленої у «Понятті права», всупереч інтенціїсамого автора, вказують на концептуальний зв’язок моралі та права, який маніфестує себе на онтологічному рівні специфічних рис спільного людського буття,що конституюють правову мораль та відповідну їй сферу права.