Назва статті Арешт майна з метою збереження речових доказів: проблеми застосування у сучасному кримінальному провадженні
Автори

докторка юридичних наук, доцентка, завідувачка кафедри кримінального процесу Національного університету “Одеська юридична академія” (Одеса, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5685-3702

iglovyuk83@gmail.com

 

старший слідчий в особливо важливих справах управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (Одеса, Україна)

criminal_process@onua.edu.ua

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 9/2019
Сторінки [85-98]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2019-09-085
Анотація

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України) передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; такий арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто ознакам речових доказів. У зв’язку з цим виникає низка питань стосовно підстав та умов, об’єктів, на які може бути накладено арешт, суб’єктного складу кримінально-процесуальних відносин щодо цього різновиду арешту майна, локального предмета доказування, особливостей захисту прав володільця такого майна, оскарження арешту майна, пропорційності застосування цього різновиду арешту майна, що відображає його специфіку порівняно з іншими різновидами арешту майна.

Метою статті є виокремлення та розкриття особливостей арешту майна з метою збереження речових доказів на основі системного тлумачення кримінального процесуального законодавства, практики його застосування, виявлення недоліків нормативної регламентації цього різновиду арешту майна та формулювання пропозицій щодо їх усунення.

У результаті проведених досліджень зроблено висновок, що чинне кримінальне процесуальне законодавство, закріпивши арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, у положеннях глави 17 не повною мірою відображає специфіку такого арешту. Тому запропоновано зміни та доповнення стосовно визначення арешту майна з урахуванням специфіки арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів; уточнення найменування об’єктів, на які може бути накладено арешт, як матеріальних об’єктів за наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України; уточнення вимог до клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів; необхідності врахування предметного характеру обґрунтованості підозри при вирішення питання про арешт майна та наслідків арешту майна для інших володільців матеріальних об’єктів.

Доведено, що для захисту майнових прав та інтересів особи, на майна якої накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, мають використовуватися права, закріплені у КПК України для іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Аргументовано, що для забезпечення дієвості кримінального провадження в ухвалі мають бути вказані всі слідчі слідчої групи та всі прокурори – процесуальні керівники.

 

Ключові слова арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів; клопотання; локальний предмет доказування; обґрунтована підозра; виконання ухвали слідчого судді
References

Bibliography

 

Journal articles

1. Hloviuk I, ‘Aresht maina yak zakhid zabezpechennia kryminalnoho provadzhennia: analiz novel’ [‘Attachment of Property as an Interim Measure in Criminal Proceedings: an Analysis of Novelties’] (2016) 8 Visnyk Pivdennoho rehionalnoho tsentru Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 155-60 (in Ukrainian).

2. Verkhohliad-Herasymenko O, ‘Do pytannia nakladennia areshtu na maino tretikh osib u kryminalnomu provadzhenni’ [‘The Issue of Imposing an Arrest on the Property of Third Parties in the Criminal Proceedings’] (2017) 1 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 20-7 (in Ukrainian).

3. Zinkovskyy I, ‘Povnovazhennia slidchoho shchodo povernennia tymchasovo vyluchenoho maina’ [‘The Powers of the Investigator to Return the Temporarily Seized Property’] (2019) 2 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 226-33 (in Ukrainian).

4. Zinkovskyy I, ‘Slidchyi yak sub’iekt dokazuvannia pry obranni, zmini ta skasuvanni zakhodiv zabezpechennia kryminalnoho provadzhennia: pytannia standartiv dokazuvannia’ [‘Investigator as a Subject of Proof to Choose, Replace and Abolish of Interim Measures in Criminal Proceedings: Issues of Standards of Proof’] [2018] 4(2) Visegrad Journal on Human Rights 45-50 (in Ukrainian).

 

Dissertations

5. Sukhomlyn Y, ‘Podannia, rozghliad i vyrishennia klopotan uchasnykiv kryminalnoho provadzhennia na stadii dosudovoho rozsliduvannia’ [‘Submission, Consideration and Resolution of Motions of Participants in Criminal Proceedings at the Stage of Pre-Trial Investigation’] (dys kand yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).