Назва статті Визнання та виконання іноземних судових рішень із міжнародних сімейних спорів: світовий досвід уніфікації норм права та деякі питання судової практики
Автори

докторка юридичних наук, доцентка, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, доцентка кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) y.v.chernyak@gmail.com

 

Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 6/2020
Сторінки [18-205]
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2020-06-188
Анотація

Практична складність питання визнання та виконання іноземного судо вого рішення полягає у тому, що судове рішення як акт публічної влади однієї держави, прийнятий у межах її юрисдикції, має бути визнано й виконано на території іншої держави, на яку ця публічна влада не поширюється. Сучасні міжнародні правові договори, які уніфікують норми міжнародного цивільного процесу при вирішенні сімейних спорів, втілюють такі два положення: з одного боку, держава бере на себе обов’язок визнавати та виконувати іноземні судові рішення, керуючись при цьому такими мотивами, як необхідність розвитку міжнародних зв’язків та забезпечення прав особи; з другого боку, кожна держава встановлює певні межі такого визнання і виконання, визначаючи перелік можливих підстав для відмови у визнанні і виконанні іноземного судового рішення.

Метою статті є визначення сучасного стану уніфікації норм інституту визнання та виконання іноземних судових рішень із міжнародних сімейних спорів, окреслення кола принципів, які становлять основу цього інституту права. Окрему увагу сконцентровано на тлумаченні та застосуванні принципу взаємності та застереження про публічний порядок на основі аналізу доктрини та судової практики.

Визначено, що на рівні Гаазьких дитячих конвенцій, регламентів Європейського Союзу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, уніфіковано такі принципи сучасного інституту визнання і виконання іноземних судових рішень із сімейно-правових спорів: остаточність судового рішення (res judicata) і неможливість перегляду його по суті на стадії визнання і виконання у запитуваній державі; взаємність; неможливість перегляду судом запитуваної держави фактичних обставин, якими суд держави походження рішення обґрунтовував свою юрисдикцію; застосування lex fori до процедури визнання і виконання іноземного судового рішення; можливість часткового визнання і виконання іноземного судового рішення; необхідність застосовувати просту і швидку процедуру визнання та ефективні заходи виконання судового рішення; розширене визначення категорії“рішення суду”, що передбачає поширення цієї категорії “рішення суду” також на затверджені судом мирові угоди і договори, укладені сторонами аліментного зобов’язання.

Позитивний ефект положень статей 462 і 471 Цивільного процесуального кодексу України 2017 р. розглянуто з двох позицій: 1) із позиції держави і розвитку міжнародного правового співробітництва, – це відхід від політики ізольованості і намір сприйняти міжнародні та, зокрема, європейські стандарти у сфері забезпечення прав людини; 2) із позиції пересічних громадян України – суб’єктів цивільних, зокре ма й сімейних, відносин, – це розширення можливості визнання в Україні рішень, ухвалених іноземними судами, та можливості ставити питання про визнання і виконання за кордоном рішень українських судів на умовах взаємності.

 

Ключові слова міжнародний цивільний процес; міжнародні сімейні спори; іноземні судові рішення; принцип взаємності; публічний порядок; Гаазькі конвенції; регламенти Європейського Союзу
References

Bibliography

Authored books

. Anufrieva L, Mezhdunarodnoe chastnoe pravo [Private International Law], t 3: Transgranichnye bankrotstva. Mezhdunarodnyj kommercheskij arbitrazh. Mezhdunarodnyj grazhdanskij process: uchebnik [Cross-Border Bankruptcy. International Commercial Arbitration. International Civil Procedure: Textbook] (BEK 2001) (in Russian).

2. Cherniak Yu, Unifikatsiia norm mizhnarodnoho tsyvilnoho protsesu z rozghliadu simeinykh sporiv [Unification of the International Civil Procedure Rules for Family Dispute Resolution] (Alerta 2018) (in Ukrainian).

3. Kysil V, Mizhnarodne pryvatne pravo: pytannia kodyfikatsii [Private International Law: Issues of Codification] (Ukraina 2000) (in Ukrainian).

4. Marysheva N, Semejnye otnoshenija s uchastiem inostrancev: pravovoe regulirovanie v Rossii [Family Relationships Involving Foreigners: Legal Regulation in Russia] (Volters Kluver 2007) (in Russian).

5. Shak H, Mezhdunarodnoe grazhdanskoe processual’noe pravo: uchebnik [International Civil Procedure Law: Textbook] (per s nem, BEK 2001) (in Russian).

6. Tsirat G, Mizhnarodnyi tsyvilnyi protses: suchasnyi stan ta perspektyvy mizhnarodnopravovoi unifikatsii [International Civil Procedure: Current Situation and Prospects for International Legal Unification] (Vydavnytstvo Ivanchenka I. S. 2013) (in Ukrainian).

 

Edited books

7. Biavati P, ‘Is Flexibility a Way to the Harmonization of Civil Procedural Law in Europe?’ in Carpi F and Lupoi M (eds), Essays on transnational and comparative civil procedure (Giappichelli 2001) (in English).

8. Kramer X E, ‘Harmonisation of Provisional and Protective Measures in Europe’ in Storme M (ed), Procedural Laws in Europe. Towards Harmonisation (Apeldoorn 2003) (in English).

9. Beloglavek A, ‘Tendencii v razvitii processual’noj ogovorki o publichnom porjadke (order public) v evropejskom kontekste s 2002 goda’ [‘Trends in the Development of the Order Public Procedural Clause in the European Context Since 2002’] v Civilisticheskaja processual’naja mysl’. Mezhdunarodnyj sbornik nauchnyh statej [Civil Procedural Thought. International Collection of Scientific Articles], vyp 3: Ispolnitel’nyj process [Enforcement Process] (Fursa S red, Izdatel’ Fursa S. Ja. 2014) (in Russian).

10. Klymenko O, ‘Suchasni tendentsii rozvytku v Ukraini instytutu vyznannia ta vykonannia rishennia inozemnoho sudu’ [‘Current Trends in Ukraine in the Development of the Institute of Recognition and Enforcement of Foreign Court Judgments’] v Narysy z mizhnarodnoho pryvatnoho prava [Essays on Private International Law], vyp 5 (Kalakura V red, Alerta 2019) (in Ukrainian).

11. Kornelis H van R, ‘Garmonizacija grazhdanskogo processa v global’nom masshtabe. – Evropejskij grazhdanskij process i ispolnitel’noe proizvodstvo’ [‘Harmonization of Civil Procedure on a Global Scale. – European Civil Procedure and Enforcement Proceedings’] v Sbornik materialov Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii [Collected Materials of International Scientific and Practical Conference] (Valeev D otv red, Statut 2012) (in Russian).

 

Journal articles

12. Freudenthal M, ‘The Future of European Civil Procedure’ (2003) 7.5 Electronic Journal of Comparative Law <http://www.ejcl.org/ejcl/75/art75-6.html> (accessed: 25.05.2020) (in English). 13. Gottwald P, ‘Comparative Civil Procedure’ (2005) 22 Ritsumeikan Law Review 23–35 (in English).

14. Jantera-Jareborg Maarit, ‘Marriage Dissolution in an Integrated Europe. The 1998 European Union Convention on Jurisdiction and the Recognition and Enforcement of Judgments in Matrimonial Matters (Brussels II Convention)’ (1999) 1 Yearbook of Private International Law 22 (in English).

15. Storme Marcel, ‘A Single Civil Procedure for Europe: A Cathedral Builders’ Dream’ (2005) 22 Ritsumeikan Law Review 87–100 (in English).