| Анотація |
У статті досліджено тенденції розвитку спільної злочинної діяльності у світлі загострення суспільно-політичної кризи в Україні. Найбільш небезпечний прояв співучасті у злочині сьогодні — це сепаратистська діяльність у Криму та інших регіонах України. Обґрунтовано, що формами спільної злочинної діяльності є групова і колективна (стихійна — при вчиненні злочинних діянь натовпом, або організована — при вчиненні злочинів злочинними організаціями як ієрархічно структурованими стійкими злочинними об’єднаннями). Встановлено, що підвищена суспільна небезпека злочинів, що є необхідною співучастю, врахована при конструюванні основного складу злочину, адже передбачає вимушеність спільного вчинення злочинного діяння. Запропоновано і вирішення проблеми «фактичної спільності», яка за певними ознаками схожа зі співучастю. На законодавчому рівні шляхом внесення змін до ст. 26 КК України слід врегулювати відповідальність за фактичну співучасть (спільність) у заподіянні шкоди потерпілому із застосуванням насильства.
|
.png)
