У статті названо процеси та події, що відбилися Конституцією України 1996 р. Зазначено, що вона первинно була загалом стандартним за змістом основним законом, прийнятим у пострадянських країнах. Акцентовано на тому, що зміни, які згодом вносилися до Конституції України 1996 р., зазвичай мали юридично вкрай суперечливий або неприйнятний характер і, крім того, відбувалися у режимі своєрідних конвульсій. Вказано на практику використання інструментарію конституційного регулювання для вирішення «справ», які не співвіднесені з об’єктивним суспільним інтересом, на пов’язані з такою практикою явища «конституційного нігілізму» і навіть «конституційного цинізму». Позначені можливості і перспективи розвитку конституційного регулювання суспільних відносин в Україні у контексті ідеї конституції як суспільного договору.