| Анотація |
Стаття присвячена тлумаченню і застосуванню Європейським судом з прав людини (Суд) ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та її співвідношенню з іншими нормами Конвенції. Автор аналізує сферу та межі застосування ст. 9, пропонує послуговуватися принципом «обґрунтованого компромісу (пристосування)» у застосуванні цієї норми. Подано аналіз справ про носіння релігійного одягу, зокрема такого, що повністю закриває обличчя, та справ про прозелітизм. Наведено аргументи, які Суд використовує при конструюванні допустимих обмежень прав, передбачених у ст. 9 Конвенції. Автор наголошує на широкому змісті ст. 9, наводячи приклади справ, у яких її гарантії поширюються на релігійні аспекти життя заявників. Стаття дає змогу зрозуміти, що поняття совісті, з точки зору Суду, є багатогранним, а тому справи, які є подібними на перший погляд, можуть бути вирішені ним по-різному. Також автор зазначає, що поняття «совість» у ст. 9 Конвенції є самостійною категорією, не прив’язаною до жодного віросповідання, тому його не можна ототожнювати із поняттям «релігія». |
.png)
